Осінні дарунки матінки Землі

Восени врожай збирають
На городах і в садках.
Груші, яблука звисають
На тонесеньких гілках.
В лісі білочка руденька
Під пеньком знайшла грибок.
Ухопила — та хутенько
Заховала в теремок.

Прибирання стадіону

Чистота починається з мене

Перший урок

 " Ми діти твої, Україно"

Надія Гуменюк

УКРАЇНА

Є у кожної стеблинки,

І в пташинки, і в дитинки 

На весь світ одна-єдина,

Як матуся, — Батьківщина.

Є у нас своя родина,

Є верба і є калина,

Пісня, мова солов’їна —

Все це наша Україна.

Ти люби її, дитино,

І вишневу, й тополину.

А без нені, без Вкраїни 

Будеш в світі сиротина

Миколай мандрує світом

Коли замерзла річка І став біленьким гай, Прийшов у темну нічкуНа землю Миколай.
Від хати і до хати Снігами через лід Спішить, спішить завзятоСтаренький сивий дід.
Він в шапці-невидимці У теплім кожушку, Приніс усім гостинці У чарівнім мішку.

Скільки ж приємних хвилювань приносить очікування на чудове свято – День святого Миколая! Що він подарує – чи не різочку часом? 19 грудня - день Сятого Миколая, довгожданний день зустрічі з мріями та подарунками. Свято дитинства й щедрості, на яке щорічно чекають наші вихованці. От і нині всі діти з самого раночку виглядають візитера, аби отримати подарунки, але не тільки отримати, а й подарувати Миколаю щось незвичне. Довго й старанно учні 8 класу готували для святого справжнісіньке свято, аби показати, як вони люблять його, які вони слухняні й талановиті.А ще нам допомагали учні початкових класів: хлопчики 2-х класів показали танок ангелочків, а дівчатка 1-х класів - танок сніжинок.Сподіваємося, що Миколаю сподобалося наше маленьке свято.

Як ви пересвідчилися, свято Миколая вчить нас злагоди і доброзичливості, кличе нас до милосердя, будить наше людське сумління, вчить любові до ближнього, до оточуючого середовища, до своєї неньки України

Виставка учнівських композицій "Дарунки пані Осені"

Легенький вітерець несе срібні ниточки павутиння. Повітря напоєне незрівняними пахощами айстр, чорнобривців, жоржин… Сонце уже не таке спекотне, як влітку: воно лиш лагідно торкається обличчя, ласкавою посмішкою осяває будинки, дороги, краєвиди, вже не так рано виринає з-за неозорого обрію і чомусь квапливо поспішає увечері спати. Та зараз небо, ясне та яскраве, радіє сьогоденню.

Ви чуєте? Це тихі кроки господині — осені, яка вже при йшла на зміну теплому літу.

  Ласкава осінь вже прийшла,

Дари нам щедрі принесла,

Щоб вся країна, кожна хата

Була щаслива та багата.

Нема на світі кращого села,

Де і сміється, і співає серце.

Нема на світі кращого села,

Де життя мого джерельце

Може десь земля є краща й вища,

Й небо десь є золоте,

Найдорожча та, де вишня

Вишня мамина цвіте.

Кожного року у вересні-місяці наше село святкує День села. І цей рік не став виключенням. У нашому класі була проведена виховна година " Моє село - моя колиска". Оскільки  свято Дня  села співпадає з днем визволення Великих Сорочинець від німецько-фашистських загарбників, учні нашого класу відвідали краєзнавчий музей, де ознайомилися з історією свого села. Здавна так повелося, що молоде покоління шанобливо ставиться до людей поважного віку. Сьогоднішнє свято по праву слід розпочати із шанування людей, які є гордістю сільської громади. На їх долю випав непосильний тягар війни. Вони захищали рідну землю в боях, своєю працею в тилу наближали велику перемогу.

І на землі, де ти ходив,

 ти будеш вічно жити.

Цього тижня у нашому класі відбулася виховна година присвячена Тарасу Григоровичу Шевченко .                      Шевченко… Слово це озивається в серці кожної людини, багатьма тонами. Скрізь воно супроводжує нас. Ми проходимо бульварами, вулицями, парками імені Шевченка. Величні монументи поетові височать у Харкові, Києві , на могилі поблизу Канева, в селі Кирилівці, де проминули його дитячі літа. Але це все – лише невеличка частка тієї всенародної шани, глибокої любові, що її відчуває до поета людина. Більше того, Шевченко є символом народу.

                             Щовесни, коли тануть сніги,

                                 І на рясті просяє веселка,

                            Повні сил і живої снаги,

                            Ми вшановуєм пам'ять Шевченка 

                          Справля Україна великеє свято,-

                            В цей день народився творець «Кобзаря».

                            Повага на всіх і на всіх пишні шати,

                                     Лунають усюди слова пісняра.                            

Якихось 47 літ судилося Шевченкові топтати ряст. До болю мало. Життя Тараса Шевченка закінчилося. Починалося безсмертя.

Спи спокійно, поете! Україна твоя

Вже розправила крила орлині.

Так, як мріяв колись ти в жагучих піснях

На засланні в чужій самотині.