Виставка учнівських композицій "Дарунки пані Осені"

Легенький вітерець несе срібні ниточки павутиння. Повітря напоєне незрівняними пахощами айстр, чорнобривців, жоржин… Сонце уже не таке спекотне, як влітку: воно лиш лагідно торкається обличчя, ласкавою посмішкою осяває будинки, дороги, краєвиди, вже не так рано виринає з-за неозорого обрію і чомусь квапливо поспішає увечері спати. Та зараз небо, ясне та яскраве, радіє сьогоденню.

Ви чуєте? Це тихі кроки господині — осені, яка вже при йшла на зміну теплому літу.

  Ласкава осінь вже прийшла,

Дари нам щедрі принесла,

Щоб вся країна, кожна хата

Була щаслива та багата.

Нема на світі кращого села,

Де і сміється, і співає серце.

Нема на світі кращого села,

Де життя мого джерельце

Може десь земля є краща й вища,

Й небо десь є золоте,

Найдорожча та, де вишня

Вишня мамина цвіте.

Кожного року у вересні-місяці наше село святкує День села. І цей рік не став виключенням. У нашому класі була проведена виховна година " Моє село - моя колиска". Оскільки  свято Дня  села співпадає з днем визволення Великих Сорочинець від німецько-фашистських загарбників, учні нашого класу відвідали краєзнавчий музей, де ознайомилися з історією свого села. Здавна так повелося, що молоде покоління шанобливо ставиться до людей поважного віку. Сьогоднішнє свято по праву слід розпочати із шанування людей, які є гордістю сільської громади. На їх долю випав непосильний тягар війни. Вони захищали рідну землю в боях, своєю працею в тилу наближали велику перемогу.