І на землі, де ти ходив,

 ти будеш вічно жити.

Цього тижня у нашому класі відбулася виховна година присвячена Тарасу Григоровичу Шевченко .                      Шевченко… Слово це озивається в серці кожної людини, багатьма тонами. Скрізь воно супроводжує нас. Ми проходимо бульварами, вулицями, парками імені Шевченка. Величні монументи поетові височать у Харкові, Києві , на могилі поблизу Канева, в селі Кирилівці, де проминули його дитячі літа. Але це все – лише невеличка частка тієї всенародної шани, глибокої любові, що її відчуває до поета людина. Більше того, Шевченко є символом народу.

                             Щовесни, коли тануть сніги,

                                 І на рясті просяє веселка,

                            Повні сил і живої снаги,

                            Ми вшановуєм пам'ять Шевченка 

                          Справля Україна великеє свято,-

                            В цей день народився творець «Кобзаря».

                            Повага на всіх і на всіх пишні шати,

                                     Лунають усюди слова пісняра.                            

Якихось 47 літ судилося Шевченкові топтати ряст. До болю мало. Життя Тараса Шевченка закінчилося. Починалося безсмертя.

Спи спокійно, поете! Україна твоя

Вже розправила крила орлині.

Так, як мріяв колись ти в жагучих піснях

На засланні в чужій самотині.